Освітні програми

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів  № 41

Криворізької міської ради Дніпропетровської області

на 2021-2022 навчальний рік

 

Розділ І.  Загальні  положення.

 

Нормативно-правове забезпечення

  • Конституція України (ст.53);
  • Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»;
  • розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р.№988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;
  • розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
  • постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад»;
  • постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;
  • постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;
  • постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 7 серпня 2013р. №538);
  • наказ МОН України від 11.09.2009 №854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі»;
  • наказ МОН України від  21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;
  •  наказ МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»;
  • наказ МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
  • наказ МОН України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»;
  • наказ МОН України від 20.04.2018 №406 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»;
  • наказ МОН України від 19.08.2016  №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»;
  • наказ МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;
  • лист МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»;
  • лист МОН України від 25.05.2018 №1/9-344 «Про результати аналізу освітньої програми на відповідність Державному стандарту початкової освіти» (технологія «Росток»);
  • лист Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 р. №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;
  • наказ МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;
  • лист МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей»;
  • лист МОН України № 1/9-415 від 03.07.2018 «Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018-2019 навчальному році»;
  • Державні санітарні  правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджено постановою Головного державного санітарного лікаря України 14.08.2001 №6, погоджено лист Міністерства освіти і науки України 05.06.2001 №1/12-1459;
  • Тимчасові рекомендації щодо організації та протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України  від 30.07.2020 № 42.

 

Інформаційна  довідка

      За Статутом Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 41 Криворізької міської ради Дніпропетровської області, яка заснована у 1981 році, є комунальним закладом.

        Мова освітнього процесу: українська та російська

        Учасниками освітнього процесу є учні, педагогічні працівники, батьки.

        Повна загальна освіта здобувається в закладі через денну, інклюзивну, індивідуальну та дистанційну форми навчання.

        Ліцензований обсяг – 960 учнів

        У 2020-2021 н.р в закладі функціонує 34 класи, в яких навчається 973 учні, з них:          

1-4 класи – 16 класів – 478 учні

 5-9 класи – 17 класів – 474 учні

 11 клас – 1 клас – 30 учень.

        Серед наведеної кількості класів 4 з російською мовою навчання(це паралелі 2-х, 3-х, 4-х класів), 30 класів з українською мовою навчання

        Профільні предмети 10-А, 11-А класів – українська мова, 11-Б клас – історія України.

        Іноземні мови, які вивчаються в закладі – англійська, німецька, польська.

З 2020 року школа має статус обласного експериментального закладу з теми «Школа ментального здоров'я» (наказ департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації від 13.05.2020 № 231/0/212-20 «Про затвердження заявки на проведення дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня за темою «Школа ментального здоров'я»).

 

Навчальні плани, за якими працюватиме заклад

  • Базовий навчальний план початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання. 1-2 класи (додаток 2 до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87);
  • Базовий навчальний план початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини. 1-2 класи (додаток 2 до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87);
  • Навчальний план початкової школи з українською мовою навчання з вивченням мови корінного народу, національної меншини. 3-4 класи (таблиця 2 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407);
  • Навчальний план початкової школи з навчанням мовою корінного народу, національної меншини. 3-4 клас (таблиця 3 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407);
  • Навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою корінного народу, національної меншини і вивченням двох іноземних мов. 5-9 класи (таблиця 11 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405);
  • Навчальний план закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу, національної меншини. 5-9 класи (таблиця 12 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405);

 

Розділ ІІ.  Організація освітнього процесу

 

Напрями діяльності закладу

  • упровадження інноваційних і традиційних форм та методів роботи з метою підвищення ефективності навчання і виховання учнів, поглиблення міжпредметних зв'язків на засадах взаємодії та взаємодоповнення базових дисциплін;
  • формування алгоритмів самоорганізації й самореалізації особистості учня, розвиток його пізнавальною активності і творчого потенціалу;
  • формування в учнів позитивного ставлення до оточуючого середовища;
  • посилення практично-діяльнісного і творчого складових у змісті всіх освітніх галузей;
  • комплексна реалізація оздоровчої функції шкільної освіти через упровадження здоров'язбережувальних технологій в освітній процес; 
  • створення умов для розвитку педагогічної творчості та ініціативи, підвищення загальнодидактичного, науково-методичного та фахового рівня педагогічних працівників через модернізацію внутрішньошкільної методичної роботи, самоосвіту та залучення вчителів до експериментальної, дослідницької діяльності.

 

Структура навчального року

І семестр – 01.09.2020 – 24.12.2020

ІІ семестр – 11.01.2021 – 28.05.2021

Канікули:

осінні – 26.10.2020 – 01.11.2020 (7 днів);

зимові – 25.12.2020 – 10.01.2021 (17 днів);

весняні – 22.03.2021 – 28.03.2021 (7 днів).

Тривалість уроків становить: у  1-му класі – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин, у 5-11-х класах – 45 хвилин.

Школа працює у п’ятиденному режимі в одну зміну.

Режим роботи 1 класів:                                 Тривалість перерв:

І урок –    08.00 - 08.35                                     І -    15 хв.

ІІ урок -   08.50 - 09.25                                      ІІ –  20 хв.

ІІІ урок -  09.45 - 10.20                                      ІІІ – 20 хв.

ІV урок – 10.40 - 11.15                                     ІV – 15 хв.

V урок -   11.30 - 12.05

 

Режим роботи 2-4 класів:

І урок –    08.00 - 08.40                                     І –   15 хв.

ІІ урок -   08.55 - 09.35                                      ІІ –  20 хв.

ІІІ урок -  09.55 - 10.35                                      ІІІ – 25 хв.

ІV урок – 11.00 - 11.40                                     ІV – 25 хв.

V урок -   12.05 - 12.45

 

Режим роботи 5-11  класів:

І урок –    08.00 - 08.45                                     І –   10 хв.

ІІ урок -   08.55 - 09.40                                      ІІ –  15 хв.

ІІІ урок -  09.55 - 10.40                                      ІІІ – 20 хв.

ІV урок – 11.00 - 11.45                                     ІV – 20 хв.

V урок -   12.05 - 12.50                                     V –   15 хв.

VІ урок – 13.05 – 13.50                           VІ – 10 хв.

VІІ урок – 14.00 - 14.45

 

Робота гуртків та  факультативів починається з 15.30

17.00 – кінець навчання згідно розкладу роботи факультативів та гуртків.

В закладі організовано роботу 3-х груп подовженого дня для 1-х, 2-х класів та 3-4-х класів з 12.00 до 18.00.

Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної і старшої школи.

 

Розподіл годин інваріантної та варіативної складової навчального плану

  • робочі навчальні плани 1-х класів (НУШ) з українською мовою навчання  (додаток 1),
  • робочі навчальні плани 2-х класів (НУШ з українською мовою навчання (додаток 2),
  • робочі навчальні плани 3-4-х класів з навчанням російською мовою (додаток 5),
  • робочі навчальні плани 3-х класів (НУШ) з українською мовою навчання (додаток 3),
  • робочі навчальні плани 4-х класів (НУШ) з українською мовою навчання (додаток 4),
  • робочі навчальні плани 4-х класів з навчанням російською мовою навчання (додаток Е),
  • робочі навчальні плани закладу загальної середньої освіти (5-6 класів) з навчанням українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу, національної меншини (додаток 6),
  • робочі навчальні плани закладу загальної середньої освіти (7-9 класів) з українською мовою навчання і вивчення мови національної меншини (додаток 7),
  • робочі навчальні плани закладу загальної середньої освіти (8-9 класи) з українською мовою навчання і вивчення двох іноземних мов (додаток 8),
  • робочий навчальний план 11-го класу з українською мовою навчання

(додаток 9).

 

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів

         Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів (укр.мови, іноз.мови, трудового навчання, інформатики, фізичної культури) здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», листа Міністерства освіти і науки України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей» та за можливості створення закладом відповідної матеріально-технічної бази для якісного викладання предмету.

 

Розділ ІІІ.  Ключові компетентності

 

Ключові компетентності здобувачів освіти 1-х класів

 (постанова КМУ від 21 лютого 2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»)

  1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
  2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
  3. математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
  4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
  5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
  6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
  7. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
  8. навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
  9. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
  10. культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
  11. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

 

Ключові компетентності здобувачів освіти 2-4-х класів

(постанова КМУ від 20 квітня 2011 р. № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»)

  1. вміння вчитися - учень вміє вчитися, якщо він визначає сам або приймає мету, яку ставить вчитель, відповідно до неї планує і виконує необхідні дії, контролює та оцінює свої результати;
  2. загальнокультурна компетентність - здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності
  3. соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі;
  4. інформаційно-комунікаційна компетентність - здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;
  5. здоров’язбережувальна компетентність  - здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;
  6. громадянська компетентність - здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства.

Ключові компетентності здобувачів освіти 5-11-х класів

(постанова КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»

 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 7 серпня  2013 р. № 538)

  1. спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами -  уміння ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас;
  2. спілкування іноземними мовами – уміння здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;
  3. математична компетентність – уміння оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях;
  4. основні компетентності у природничих науках і технологіях – уміння розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями; усвідомлювати важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій; усвідомлювати роль наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях;
  5. інформаційно-цифрова компетентність – уміння структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень;
  6. уміння вчитися впродовж життя - уміння визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість;
  7. ініціативність і підприємливість – уміння генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання;
  8. соціальна і громадянська компетентності – уміння висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані;
  9. обізнаність і самовираження у сфері культури – уміння грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо);
  10. екологічна грамотність і здорове життя – уміння аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання; усвідомлювати взаємозв’язок кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадно та бережливо відноситися до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримуватися санітарних норм побуту; розглядати порівняльну характеристику щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

 

Розділ ІV.  Наскрізні  лінії

 

Наскрізні вміння здобувачів освіти

Нової української школи (1 клас)

  • читання з розумінням;
  • усно і письмово виражати думку;
  • критично і системно мислити;
  • логічно обґрунтовувати свою позицію;
  • творчість;
  • ініціативність;
  • конструктивно керувати емоціями;
  • оцінювати ризики та приймати рішення;
  • розв'язувати проблеми;
  • співпрацювати з іншими людьми.

 

Наскрізні лінії здобувачів освіти 2-11 класів

  1. Екологічна безпека і сталий розвиток

Дана наскрізна лінія підсилює формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості: збереження, захист довкілля усвідомлення сталого розвитку, готовність брати участь у вирішенні питань навколишнього середовища та розвитку суспільства.

 

  1. Громадянська відповідальність

Ця наскрізна лінія покликана забезпечити: розвиток соціальної і громадянської компетентностей, розкрити суть поняття «відповідальний громадянин» і визначити вектори його діяльності.

 

  1. Здоров’я і безпека

Щоб реалізувати здоров’язбережувальну компетентність, слід докласти зусиль на формування учня, який: є духовно/емоційно/соціально/фізично повноцінним громадянином, дотримується здорового способу життя, активно долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.

 

  1. Підприємливість і фінансова грамотність

Мета цієї наскрізної лінії  — навчання молоді: раціонально використовувати кошти, планувати витрати, заощаджувати і реалізовувати лідерські ініціативи, успішно діяти в технологічно швидкозмінному середовищі.

 

Розділ V.  Форми організації освітнього процесу

Типи уроків

Урок - основна форма організації процесу навчання. Саме в уроці відбиваються всі переваги класно-урочної системи. У формі уроку можлива ефективна організація не тільки навчально-пізнавальної, а й інших розвивальних видів діяльності дітей і підлітків. Він має сприятливі можливості для сполучення фронтальної, групової та індивідуальної роботи; дозволяє вчителю систематично й послідовно викладати матеріал, керувати розвитком пізнавальних здібностей і формувати науковий світогляд учнів; стимулює інші види діяльності школярів, у тому числі позакласну та домашню; на уроці учні опановують не тільки систему знань, умінь і навичок, а й сам метод пізнавальної діяльності; урок дозволяє ефективно вирішувати виховні задачі через зміст і методи педагогічної діяльності.

У залежності від дидактичних цілей і ланок процесу навчання, реалізованих на уроці, можна виділити дев'ять типів уроків:

  • формування знань;
  • закріплення й удосконалення знань;
  • формування й удосконалювання знань;
  • формування вмінь і навичок;
  • удосконалення знань, умінь і навичок;
  • застосування знань на практиці;
  • повторення і систематизації знань;
  • перевірки знань;
  • комбінований урок.

 

Нестандартні уроки

Нестандартні уроки — це неординарні підходи до викладання навчальних дисциплін. Мета їх проста: пожвавити нудне, захопити творчістю, зацікавити повсякденним, тому що інтерес — це каталізатор усієї навчальної діяльності. 

Ці уроки містять у собі всю розмаїтість форм і методів, особливо таких, як: проблемне навчання, пошукова діяльність, міжпредметні й внутрішньопредметні зв’язки, опорні сигнали, конспекти та ін. Учні позбавляються напруження, пожвавлюється мислення, збуджується й підвищується інтерес до предмета в цілому.

 

Інші форми організації освітнього процесу, які реалізуються в закладі

Додатково освітній процес реалізується в закладі через спецкурси («Основи християнської етики»), курси за вибором («Логіка», «Лексика і фразеологія російської мови», «Технологія виготовлення м'якої іграшки», «Етногеографія», «Основи туризму», «Європейський вибір України», «Моя громадянська свідомість. Запобігання корупції»), факультативи («Хмарні сервіси Office 365», «Польська мова», «Основи журналістики», «Школяр-програміст», «Основи повноцінного харчування»), гуртки («Волейбол», «Баскетбол», «Футбол», «Чарлідінг», «Рапсодія», «Допризивник», «Веселка», «Творча майстерня»), індивідуально-групові заняття, екскурсії (відповідно до запитів учнів).

Розділ VІ.  Опис та інструменти системи внутрішнього

забезпечення якості освіти

 

Кадрове забезпечення якості освіти

 

В закладі навчається

973

Тип закладу

Загальноосвітня школа

Всього педпрацівників

65

Із них: основних працівників

64

сумісників

1

відпустка по догляду за дитиною

2

Освіта

 

вища повна

64

базова вища

1

середня спеціальна освіта

-

середня

-

навчаються заочно

-

Пенсіонерів

10

Мають неповне навантаження

2

З них пенсіонерів

1

Кваліфікаційний рівень

 

вища категорія

38

І категорія

11

ІІ категорія

11

спеціаліст

4

без категорії

1

Звання

 

вчитель-методист

13

старший вчитель

12

Стаж роботи

 

до 3-х років

-

від 3-х до 10 років

11

від 10 – 20 років

15

понад 20 років

39

Без педагогічної освіти

-

Працюють не за фахом

-

 

 

 

Індивідуальну освітню характеристику педагогічних працівників можна отримати за посиланням:

 

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

        Інформацію про забезпечення підручниками та навчальними посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України, можна отримати за посиланням: переглянути

 

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності

        Інформацію про матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності можна отримати за посиланням: переглянути

 

Якість проведення навчальних занять

        Забезпечення якості освіти певною мірою залежить від визначення цілей і прогнозування очікуваних результатів. Відтак, головною метою якості шкільної освіти є досягнення учнями такого рівня освіченості, який би відповідав їх особистісному потенціалу і тим самим створив би основу для провадження освіти і власного розвитку.

        Якість проведення навчальних занять забезпечується, насамперед, фаховою майстерністю педагога, його бажанням удосконалюватися відповідно до змін, які відбуваються в освіті. Тому сходинкою у підвищенні педагогічної майстерності вчителя є атестація педагога, підвищення його кваліфікації, а в подальшому і сертифікація вчителя.

        У 2019-2020 н.р. пройдуть курси підвищення кваліфікації 16 вчителів і пройдуть атестацію у 2020 році 16 педагогів.

        Крім того, протягом року проводиться 4 засідання педагогічної ради, 4 засідання психолого-педагогічного семінару, працює Школа молодого вчителя, методичні заходи опорної школи з реалізації обласного науково-методичного проекту, творчі групи з реалізації обласного експерименту, районні та міські заходи на базі закладу, на яких вчителі також підвищують свою фахову, психологічну, педагогічну майстерність.

 

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання

        Моніторинг в освіті – це система збирання, обробки, зберігання і розповсюдження інформації про освітню систему або окремі її компоненти, яка орієнтована на інформаційне забезпечення управління, що дозволяє робити висновки про стан об'єкта у будь-який момент часу і дає прогноз її розвитку.

        Призначення моніторингу – забезпечити всіх учасників освітнього процесу зворотним зв'язком, що дозволяє вносити послідовні зміни в хід реалізації освітньої програми з метою підвищення якості її результатів.

        Напрями моніторингу:

        - моніторинг узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в освіті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);

        - діагностичний моніторинг (визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості);

        - моніторинг діяльності (включає заміри “входу” і “виходу “системи);

        - статичний моніторинг (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);

        - динамічний моніторинг (багаторазовий замір певних характеристик під час всього циклу діяльності);

        - психологічний моніторинг (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);

          - внутрішній моніторинг ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з’явитися у майбутньому);

        - моніторинг освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);

        - педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійснення НВП);

        - освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті );

        - учнівський моніторинг (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);

        - моніторинг загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);

        - змістовний (особистісно орієнтований) моніторинг (динаміка особистісного розвитку);

        - моніторинг результативності НВП (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

        Результати моніторингу у навчальному закладі дають змогу:

  • визначати якість навчальних досягнень вихованців та учнів,
  • встановлювати рівень соціалізації дітей,
  • аналізувати зв’язок між рівнем успішності вихованців, учнів із соціальними умовами життя, рівнем соцзахисту, моральними установками та запитами, результатом роботи вчителів тощо,
  • оцінювати якість кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного забезпечення й оснащення закладу,
  • визначати дієвість державних освітніх стандартів, навчальних програм,
  • з’ясовувати рівень впливу методичного, технічного обладнання на навчальний процес,
  • аналізувати ефективність роботи навчального закладу у забезпеченні доступності освіти та покращенні її якості,
  • виявляти чинники, що негативно впливають на хід і результати освітніх реформ,
  • встановлювати способи і методи послаблення або нейтралізації цих чинників,
  • порівнювати результати діяльності навчального закладу за певний період і визначати оптимальні шляхи подальшого розвитку.

 

Розділ VІІ.  Перелік навчальних програм

  • Типова освітня програма для 1-х класів (автор Савченко О.Я.) (затверджено наказом МОН України від 21.03.2018 № 268)
  • Типова освітня програма для 1-х класів (автор Шиян Р.) (затверджено наказом МОН України від 21.03.2018 № 268)
  • Типова освітня програма для 2-х класів (автор Савченко О.Я.) (затверджено наказом МОН України від 21.03.2018 № 268)
  • Перелік навчальних програм для 3-4 класів (затверджено наказом МОН України від 29.05.2015 № 584)
  • Перелік навчальних програм для 5-9 класів (затверджено наказами МОН України від 07.06.2017 № 804, від 23.10.2017 № 1407)
  • Перелік навчальних програм для 10-11-х  класів (затверджено наказами МОН України від 24.11.2017 № 1539, від 23.10.2017 № 1407)

Перелік навчальних програм для факультативів, курсів за вибором, спецкурсів, які реалізуються через варіативну складову навчальних планів

 

№ з/п

Клас

Назва програми, автор

Тип програми

Реквізити грифу МОН України

К-ть годин за програмою

К-ть годин за навч. планом

1

3-4

Російська мова

Т.Фролова

курс за вибором

Лист МОН України  

від 06.08.2010

№ 1/2-7504

1

1

2

5-7

Етика: духовні засади

В.Хайруліна та ін.

спецкурс

Лист МОН України 

від 12.06.2008

№ 1/11-2516

1

0,5

3

7

Англійська мова

курс за вибором

Наказ МОН України

від 07.06.2017

№ 804

2

2

4

8-А

Англійська мова

курс за вибором

Наказ МОН України

від 07.06.2017

№ 804

2

1

5

9-А

Англійська мова

курс за вибором

Наказ МОН України

від 07.06.2017

№ 804

2

2

6

8-9

Російська мова

 курс за вибором

Наказ МОН України

від 07.06.2017

№ 804

2

1