Методичне об'єднання вчителів

 

           Математики та інформатики Української мови та літератури               Іноземних мов            

 

 

                 Природничих наук            Художньо-естетичного циклу         Історії та правознавства    

 

 

Російської мови та літератури        Початкових класів                   Фізкультури      

 

 


 

Досягнення вчителів-предметників методичних об’єднань

 

 

Української мови та літератури Математики та інформатикиІноземних мов Природничих наук

 

 

Художньо-естетичного циклуІсторії та правознавстваРосійської мови та літературиПочаткових класів

 

 


 

 

Мета методичного об’єднання:

  • активізувати творчий потенціал кожного вчителя МО;
  • надавати методичну допомогу вчителям у розвитку та підвищенні професійної майстерності;
  • вивчати і впроваджувати в практику сучасні технології навчання, форми і методи роботи на уроці та в позакласний час.

 

Основні напрямки методичної роботи:

- створення сприятливих умов для реалізації вчителем творчого потенціалу саморозкриття та саморозвитку;

- вивчення нових форм і методів навчально-виховної діяльності, творче використання їх у роботі з педколективом;

- проведення системи методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів, виявлення перспективного педагогічного досвіду та участь у його вивченні, узагальненні та впровадженні;

- створення умов для збереження, систематичного поповнення та ефективного використання педагогічними працівниками школи методичного фонду літератури, дискет, аудіо та відео матеріалів;

- апробація та впровадження освітніх технологій та систем;

- створення організаційних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників;

- аналіз умов забезпечення психофізичного здоров’я учнів, стану викладання предметів і навчальних курсів та вироблення рекомендацій щодо приведення їх у відповідність до встановлених державними стандартами освіти вимог.

 

Методичне об'єднання:

  • проводить проблемний аналіз результатів освітнього процесу;
  • вносить пропозиції зі зміни змісту та структури обов'язкових навчальних курсів, їх навчально-методичного забезпечення, з коректування вимог до мінімального обсягу та змісту навчальних курсів;
  • проводить первісну експертизу істотних змін, внесених викладачами в навчальні програми, що забезпечують засвоєння учнями вимог державних освітніх стандартів;
  • вносить пропозиції з організації та змісту атестації педагогів;
  • вносить пропозиції з організації та змісту досліджень, орієнтованих на поліпшення освоєння учнями навчального матеріалу відповідно до державних освітніх стандартів;
  • приймає рішення про підготовку методичних рекомендацій на допомогу вчителям, організує їх розробку й освоєння;
  • розробляє методичні рекомендації для учнів та їхніх батьків з метою найкращого засвоєння відповідних предметів і курсів, підвищення культури навчальної праці, дотримання режиму праці й відпочинку;
  • організує роботу методичних семінарів для малодосвідчених учителів-початківців.

Методичне об'єднання узгоджує свою діяльність із відповідними кафедрами в особі їхніх завідувачів. У своїй роботі методичні об'єднання підзвітні педагогічній раді.

 

 

 

Шкільна методична комісія - осередок зростання педагогів

 

Методична робота шкільних об’єднань учителів пов’язана з науково –методичною проблемою, над якою працює педагогічний колектив. Головні зусилля членів науково – методичної ради та керівників шкільних методичних об’єднань були зосереджені на наданні реальної, дієвої допомоги педагогічним працівникам у підвищенні їхньої професійної майстерності, створенні творчої атмосфери, такого морально – психологічного клімату, який сприяв би пошуку кращих технологій педагогічної праці, ефективному втіленню інновацій, що сприятиме оптимізації навчально – виховного процесу в школі.

Підрозділи шкільної методичної служби

-      методичні комісії (4-5 занять протягом року)

-      творчі групи, творчі пари (3-4 засідання протягом року)

-      робочі групи

-      консультпункти

-      школа молодого педагога (3-4 засідання протягом року)

 

Форми роботи

-      практикум з вивчення інструктивно-нормативних документів «Інформація стає знанням»

-      семінари

-      консультації на замовлення вчителів

-      індивідуальні та групові консультування «Година пік»

-      тренінги

-      діагностування вчителів «Діагностика на службі методики»

-      виставка «Методичні сенсації – анонси педагогіки»

-      інформаційно-методичні оперативки

-      круглі столи (тематичні)

-      зустрічі з науковцями

-      конкурси

-      декади

-      дні наук

-      консультативні та методичні наради

-      виставки літератури за напрямками роботи, темами, розділами, інтересами

-      естафета вчительських здивувань

-      курсова перепідготовка та робота у міжкурсовий період

-      самоосвітня діяльність

 

 

Методична розробка — одна із поширених форм творчої діяльності педагогів, особливо під час атестації. Проте відсутність у них навичок наукового дослідження, осмислення та опису власного досвіду призводить до того, що їхні розробки не використовують. Тому хочемо детальніше зупинитися на процесі моделювання (створення) перспективного педагогічного досвіду (ППД)

Методичною розробкою можна вважати текст, у якому систематизовано, послідовно викладено всебічно досліджену педагогічну діяльність, її особливості. Усі розробки можна поділити на дві групи:
* розробки щодо змісту освіти: програми, концепції, довідники, збірники, посібники тощо;
* розробки методики викладання: моделі, описи досвіду, технології, методики викладання предмета, розділу, теми курсу або заняття, сценарії.

Методична розробка може бути як індивідуальною, так і колективною. Вона спрямована на професійно-педагогічне вдосконалення викладача або майстра виробничого навчання або якості підготовки з навчальних спеціальностей.


Методична розробка може бути:

  • конкретного уроку;
  • серії уроків;
  • теми програми:
  • приватної (авторської) методики викладання предмета;
  • загальної методики викладання предметів;
  • нових форм, методів або засобів навчання і виховання;
  • методичні розробки, пов'язані зі зміною матеріально-технічних умов викладання предмета.


До методичної розробки пред'являються досить серйозні вимоги. Тому, перш ніж приступити до її написання необхідно:

  • Ретельно підійти до вибору теми розробки. Тема повинна бути актуальною, відомої педагогу, по даній темі у педагога повинен бути накопичений певний досвід.
  • Визначити мету методичної розробки.
  • Уважно вивчити літературу, методичні посібники, позитивний досвід з обраної теми.
  • Скласти план і визначити структуру методичної розробки.
  • Визначити напрямки майбутньої роботи.

На початку роботи по складанню методичної розробки необхідно чітко визначити її мету. Наприклад, мета може бути наступною: визначення форм і методів вивчення змісту теми; розкриття досвіду проведення уроків з вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми; опис видів діяльності педагога і учнів; опис методики використання сучасних технічних та інформаційних засобів навчання; здійснення зв'язку теорії з практикою на уроках; використання сучасних педагогічних технологій або їх елементів на уроках і т.д.
 

Вимоги, що пред'являються до методичної розробки:

  1. Зміст методичної розробки повинен чітко відповідати темі та цілі.
  2. Зміст методичної розробки має бути таким, щоб педагоги могли отримати відомості про найбільш раціональні організації навчального процесу, ефективності методів і методичних прийомів, формах викладання навчального матеріалу, застосування сучасних технічних та інформаційних засобів навчання.
  3. Авторські (приватні) методики не повинні повторювати зміст підручників і навчальних програм, описувати досліджувані явища і технічні об'єкти, висвітлювати питання, викладені в загальнопедагогічної літератури.
  4. Матеріал повинен бути систематизований, викладений максимально просто і чітко.
  5. Мова методичної розробки має бути чіткою, лаконічною, грамотною та переконливою. Застосовувана термінологія повинна відповідати педагогічному тезаурусу.
  6. Рекомендовані методи, методичні прийоми, форми та засоби навчання повинні бути чітко обгрунтовані посиланнями на свій педагогічний досвід.
  7. Методична розробка повинна враховувати конкретні матеріально-технічні умови здійснення навчально-виховного процесу.
  8. Орієнтувати організацію навчального процесу в напрямі широкого застосування активних форм і методів навчання.
  9. Методична розробка повинна розкривати питання «Як вивчати».
  10. Має містити конкретні матеріали, які може використовувати педагог у своїй роботі (картки завдання, зразки УПД, плани уроків, інструкції для проведення лабораторних робіт, картки схеми, тести, поуровневі завдання і т.д.).

Структура методичної розробки

  • Загальна структура:
  • Анотація.
  • Зміст.
  • Введення.
  • Основна частина.
  • Висновок.
  • Список використаних джерел.
  • Програми.

Основні компоненти планування ППД
1. Визначення мети та завдання створюваного досвіду
Моделювання перспективного педагогічного досвіду розпочинають із з'ясування мети та завдання його створення, суті розв'язуваних за його допомогою завдань, планування свідомо організованої, соціально зумовленої, цілеспрямованої системи діяльності щодо поліпшення стану і перетворення педагогічної практики на основі науково-педагогічних рекомендацій. Ідеться про формування кінцевої організаційно-педагогічної, науково - методичної, управлінської мети організаторів створення досвіду і тих завдань, які треба розв'язувати при її досягненні. У ході моделювання реалізується цілеспрямоване впровадження наукових досягнень.
2. Аналіз використаних при моделюванні джерел
Щоб розробити дійову модель досвіду і закласти в неї перспективні ідеї та положення, необхідні глибокі та всебічні знання та аналіз таких джерел:
* законодавчих, державних і нормативних відомчих документів з проблеми, що моделюється;
* результатів сучасних наукових досліджень, теоретичних ідей, положень і рекомендацій з цієї проблеми;
* наявних матеріалів з досвіду, що моделюється;
* теоретичних і прикладних робіт, де аргументується потреба розвитку навчально - виховної роботи.
Лише глибокий і всебічний аналіз перелічених джерел дає змогу розробити контури досвіду, що моделюється.
3. Визначення об'єкта
Проблема відбору об'єкта для створення перспективного педагогічного досвіду з провідної проблеми потребує врахування цілої низки факторів:
* по-перше, готовність закладу до реалізації моделі досвіду з точки зору матеріальних умов;
* по-друге, наявність зацікавленого і компетентного керівництва педагогічного колективу, здатного забезпечити поставлені завдання, а також відповідний науково - методичний рівень педагогічного колективу.
4. Розроблення структури моделі досвіду, плану і методики, впровадження їх з регулюванням, аналізом, контролем тощо
Це один із найскладніших елементів процесу моделювання. При цьому треба подолати складні суперечності. Модель, у якій враховані вимоги передової науки та практики, має бути еталоном розв'язання педагогічної проблеми на рівні сучасних вимог. Однак реалізувати таку еталонну модель має конкретний педагогічний колектив, група працівників, які мають певні фахові можливості, конкретний до свід, індивідуальні особливості. Через це при розробленні моделі досвіду слід ураховувати як об'єктивні вимоги науки і практики, так і суб'єктивні можливості виконавців.