Сучасне навчання є ефективним в Україні

УЧНЯМ

 

Без здоров’я і мудрість незавидна, і мистецтво бліде,

і сила в’яне, і багатство без користі, і слово без сили.
Герофіл

Спортивні школи в Кривому Розі

 

 Як виконувати домашнє завдання 
1. Беручись до виконання домашнього завдання:
  а) перевір, які уроки потрібно приготувати;
  б) візьми необхідні підручники й посібники;
  в) розподіли час на кожний предмет;
  г) обміркуй, як краще і швидше виконати завдання (склади план).
2. Виконуючи завдання:
На початку роботи: прочитай, що потрібно зробити; пригадай:
  а) матеріал, який вивчали на уроці, повтори його за підручником;
  б) поради вчителя щодо виконання завдання.
     2.2.    Під час роботи: не відволікайся, стеж за своїми діями; пиши каліграфічно, грамотно, охайно; перевір, чи ти зробив усе, що потрібно; дотримуйся часу, відведеного на виконання даного завдання.
      2.3.     Наприкінці роботи з’ясуй, чи все зробив; перевір правильність виконання; обміркуй настільки доцільно обрав спосіб виконання завдання; встанови, чи вклався у встановлений строк.
3. Закінчуючи роботу: перевір повноту та якість виконання; перевір правильність виконання; якщо потрібно, доопрацюй; сплануй свою відповідь на уроці; визнач, що потрібно з’ясувати у товаришів, у вчителя; оціни свої успіхи і врахуй помилки на майбутнє.

 

Як здолати хвилювання перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією
Перед початком уроку:
• Готуйтеся!

• Ретельно вивчайте матеріал.

• Не бійтеся наближення тестування, контрольної роботи, підсумкової атестації.

• Сприймайте це як можливість показати обширність своїх знань і отримати винагороду за виконану вами роботу.

• Потрібно добре виспатися в ніч перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією.

• Відведіть собі час із запасом, особливо для справ, які треба виконати перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією і приходьте на урок незадовго до початку.

• Розслабтеся перед тестом, контрольною роботою, підсумковою атестацією.

• Не прагніть повторити весь матеріал в останню хвилину.

• Не приходьте на урок з порожнім шлунком.

• Візьміть цукерку або що-небудь інше, щоб не думати про тест, контрольну роботу, підсумкову атестацію, не хвилюйтеся.

Під час уроку:
• Уважно прочитайте завдання.

• Розподіліть час на виконання завдання.

• Сядьте зручно.

• Якщо ви не знаєте відповіді, пропустіть це питання і приступайте до наступного.

• Не панікуйте, коли всі починають здавати свої роботи. Ті, хто першим виконав завдання, не отримають за це додаткових балів.

Положення про чергування учнів по школі


Являється обов'язковим для виконання всіх чергових класів та учнів школи
 

1.МЕТА ЧЕРГУВАННЯ - залучити школярів до активної участі у створенні умов, необхідних для нормального ходу шкільного життя, дотримування всіма школярами установленого режиму чистоти, порядку і відпочинку.
2.ОСНОВА ЧЕРГУВАННЯ - Чергування по школі - КОЛЕКТИВНА ТВОРЧА СПРАВА класу .
3.ПОРЯДОК ЧЕРГУВАННЯ - у чергуванні по школі беруть участь учні 6-11 класів . Чергування здійснюється за графіком, який відповідає плану роботи закладу, затверджений педагогічною радою та узгоджений з класним керівником. Графік чергування затверджується директором школи. Порядок чергування доводиться до відома чергових класів за тиждень до чергування.
4.УЧНІ ЧЕРГОВОГО КЛАСУ ЗОБОВ'ЯЗАНІ:
- У понеділок перед початком чергування опрацювати Положення про чергування по школі, розділити обов'язки.
- У дні чергування на пости приходити за 2О хвилин до початку занять.
- На всіх перервах підтримувати чистоту і порядок закріплених об'єктів чергування, особливо біля умивальника та ящиків для сміття, території школи.
- На всіх перервах забезпечувати дисциплінарну поведінку учнів в коридорах, порядок харчування в їдальні.
5.Перед початком занять перевірити готовність класних кімнат до навчальної діяльності. У разі необхідності зробити певні розпорядження черговому класу.
6.Протягом тижня за необхідністю надавати допомогу в господарських справах школи, в підготовці актового залу до проведення загальношкільних заходів.
7.Підчас чергування мати ознаку чергового класу.
8.Протягом чергування доглядати за кімнатними рослинами на коридорах школи. Поливання здійснювати двічі на тиждень.
9.У п'ятницю: - після уроків перевірити територію школи.
10. Після закінчення виховних заходів, проведення яких випадає на час чергування класу, прибрати приміщення, в якому проходили заходи.
11. У понеділок передати чергування черговому класу: після уроків здати наступному черговому класу об'єкти чергування. Приймають чергування, як і здають - організатор, - старший черговий вчитель /класний керівник/.


УЧНІ ЧЕРГОВОГО КЛАСУ МАЮТЬ ПРАВО

-у ввічливій і доброзичливій формі пред'явити необхідні вимоги будь-якому класу та учневі, вимагаючи виконання своїх вказівок.


УЧНІ ЧЕРГОВОГО КЛАСУ НЕ МАЮТЬ ПРАВА:

- залишати чергування без поважних причин, не виконавши своїх обов'язків.
Організатор, черговий вчитель та черговий адміністратор відповідають за організацію чергування класу по школі.


ОРГАНІЗАТАР КЛАСУ 

- розподіляє учнів класу по об'єктах чергування;

- слідкує за своєчасним виходом на пости і за виконанням ними обов'язків; - за необхідністю робить зміни в графіку чергування учнів свого класу, перевіряє їх готовність (санітарний стан) до занять.


ВКАЗІВКИ І ВИМОГИ ЧЕРГОВОГО КЛАСУ ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ВСІХ УЧНІВ ШКОЛИ.

Булінг

 

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном "булінг", пояснюють в Біляївському районному центру соціальних служб для сім'ї, молоді та дітей,  – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу

  • Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
  • Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
  • Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.
  • Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.
  • Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
  • Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
  • Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
  • Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
  • Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Скільки дітей страждають від булінгу

  • За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».
  • У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.
  • Обов’язок шкільного психолога, вчителя — виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.

 

Чому діти стають жертвами булінгу

Психологи визначають декілька основних причин:

  • Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
  • Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька...Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
  • Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

 

Що робити батькам

  • У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
  • Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
  • Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
  • Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
  • Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
  • Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
  • Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
  • Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
  • Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
  • Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
  • Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
  • Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
  • Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
  • Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

 

Що робити вчителям
 

  • Завдання вчителів - відслідковувати ситуацію в класі. Спеціалісти-конфліктологи пропонують дуже корисне завдання, яке допомагає визначити, чи є в колективі діти, які перебувають в ситуації жертви.
  • Перед початком уроків попросіть кожну дитину на аркуші паперу написати прізвища чотирьох дітей, з якими вона хоче сидіти поруч за партою. А також прізвище того, кого вона вважає своїм найкращим другом. Коли вчитель проаналізує результати, то легко помітить, кого з дітей «забули», не згадали зовсім.
  • Цей метод має назву «розстановка сил». Завдяки йому можна дослідити комунікацію в колективі й дізнатися, хто в класі жертва, хто агресор, хто є неформальним лідером, а від кого відвернулися однолітки.

Як допомогти дитині-агресору
Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина - агресор, радимо:

  • Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це".
  • Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
  • Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".
  • Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
  • Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
  • Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
  • Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
  • Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
  • Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
  • Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

Чому важливо вчасно відреагувати
Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

 

Ті, хто піддаються булінгу:

  • втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
  • відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
  • втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
  • втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).
  • Ті, хто булять:
  • частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
  • частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.
  • Ті, хто вимушені спостерігати:
  • часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
  • потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.
  • Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.
...Навчальний заклад - це не тільки місце отримання освіти або місце роботи, це, в першу чергу, місце сутички з оточуючими людьми. Тому бездоганний зовнішній вигляд необхідний. Та й хто знає, може саме там Вас чекає справжня любов, а до зустрічі з нею потрібно як слід підготуватися.

 

Шкільний одяг та зовнішній вигляд учнів школи


Щоденний діловий одяг для занять (хлопці)

• Піджак та брюки чорного кольору ( не джинси).

• Однотонна сорочка світлого кольору .

• Краватка (обов'язкова для учнів 10-11 класів).

• Туфлі (не кросівки).
Зміни, які допускаються взимку, розпорядженням директора, при низькій температурі:

• Светр
Зміни, які допускаються влітку, розпорядженням директора, при високій температурі:

• Сорочка з коротким рукавом (не футболка), без піджака.

• Літні відкриті туфлі.


Хлопцям не дозволяється:

1. Мати неохайне довге волосся або фарбувати його

2. Використовувати будь-які прикраси (кільця, сережки тощо), крім невеликого ланцюжка

3. Заборонено використовувати на території гімназії значки політичних партій та релігійних конфесій.


Щоденний діловий одяг для занять (дівчата)

• Жакет та спідниця (без розрізів та розумної довжини).

• Однотонні брюки (не джинси та не stretch - модель) стриманого кольору.

• Однотонна блузка світлого кольору (не футболка або майка).

• Туфлі (без каблука або невисокий каблук, платформа помірної висоти, не кросівки).

• Колготи тілесного або темного кольору (без прикрас).
Зміни, які допускаються взимку, розпорядженням директора, при низькій температурі:

• Светр;

• Чобітки.
Зміни, які допускаються влітку, розпорядженням директора, при високій температурі:

• Сорочка з коротким рукавом (не футболка) без жакета.

• Літні відкриті туфлі.


Дівчатам не дозволяється:

• Фарбувати волосся, мати довгі нігті або вкривати їх лаком контрастного кольору.

• Використовувати надмірні дорогоцінності (крім невеликих сережок, ланцюжка, однієї вузької каблучки).

• Накладати яскравий макіяж на обличчя.


ВИМОГИ ДО ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ УЧНЯ
1.Вимоги до одягу За Статутом КЗШ №41, учень повинен приходити на навчальні заняття в шкільній формі.
2.Вимоги до зачіски хлопців. Школяр повинен мати охайну зачіску - стрижку. Хлопцям заборонено мати довге волосся, зачісування його в косу або хвіст.
3.Вимоги до зачіски дівчат. Школярка повинна мати охайну зачіску-стрижку, або підібране в зачіску довге волосся. Дівчатам заборонено ходити з неохайним розпущеним волоссям, фарбувати його. Це зумовлено санітарно-гігієнічними вимогами. Учням школи категорично заборонено носити прикраси ( каблучки, браслети, ланцюги з підвісками) для попередження травмування.
4.Вимоги до манікюру. Нігті відповідно до санітарно-гігієнічних норм повинні бути коротко обрізані, чисті. Дівчата 5-11 класів можуть мати доглянуті нігті із «французьким манікюром» (укриті безколірним лаком). Довгі нігті – небезпека травмування, особливо на уроках фізкультури.
5.Вимоги до макіяжу дівчат. Дівчаткам 1-7 класів категорично заборонено фарбуватися згідно з санітарно - гігієнічниими нормами для попередження алергічних реакцій на косметичні засоби. Дівчатам 8-11 класів дозволено ледве підфарбовувати вії та губи. Найкращий макіяж – непомітний.
6.Вимоги до взуття. З метою попередження падіння та травмування заборонено носити травмонебезпечне взуття з високими підборами, підборами – шпильками. Дозволена висота підбора до 5 см. На уроках фізкультури учні повинні мати спортивний костюм і спортивне взуття (кеди, кросівки)
Чи існують норми законодавства, які регулюють зовнішній вигляд учнів у школі Посадові особи ЗОШ повинні діяти відповідно до законодавства України. Правовою базою для шкіл передусім є Конституція України, Закон України «Про освіту», По-ложення «Про загальноосвітній навчальний заклад» (затверджено Постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 778), акти Пр嬬зидента, КМУ, накази МОНУ, міжнародні договори (згода на обов’язковість яких надана ВРУ), рішення місцевих органів виконавчої влади та статут школи. Детально ж діяльність школи визначена у її статуті, який затверджується розпорядженням відповідної районної адміністрації з узгодженням із відділом освіти. Все офіційно на державному рівні.
Статут школи закріплює положення про діяльність школи, її навчальні моменти, процес зарахування до школи, організацію виховного процесу тощо. Батьки за бажанням мають право та повинні ознайомитися з таким документом, адже у ньому визначено законодавчу базу, на яку має посилатися заклад освіти щодо того чи іншого процесу. У школах діють єдині педагогічні вимоги, які затверджує директор школи. Склବдаються вони у кожній школі самостійно, у тому порядку, як це бачить педагогічний колектив (педагогічна рада). Однак ці правила не повинні суперечити законодавству. У цьому документі зокрема визначено вимоги до зовнішнього вигляду школяра, правила перебування у школі, порядок ведення зошитів і щоденників, поведінка учнів на уроці, перервах та поза школою тощо. Батькам варто знати ці вимоги.
Що стосується мобільного телефону, то ним заборонено користуватися як учням, так і вчителям, керівникам, батькам під час навчального процесу (Наказ МОНУ № 420 від 24.05.2007 р.).
Вимога до шкільної форми закріплена у Постанові КМУ від 22.08.96 р. № 1004 «Про запровадження шкільної форми для учнів середніх закладів освіти». Однак покарання за відсутність форми у законі не передбачено. Їх зазвичай визначають керівники шкіл. Загалом покарання чи тиск на дитину через те, що вона не вдягнена у форму чи має яскраві прикраси тощо, суперечать законодавству. Адже у нашій державі ще існує свобода вибору. Питання в іншому: які обставини настають після відмови від тої чи іншої вимоги. Це не стосується ліцеїв (приватних закладів освіти), статут яких може визначати такі обмеження і накладати заборону на той чи інший одяг, прикраси з відповідною дисциплінарною відповідальністю за порушення вимог. На носіння сережок, одягу з певних тканин, наприклад джинсових, заборони у нормативних документах немає, однак є вимога до відповідного вигляду дитини і обов’язок бути у шкільній формі. Крім того, у статті 300 Цивільного кодексу України зазначено: «Фізична особа має право на індивідуальність. Фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства».

Правила поведінки в їдальні
Анкета
1. Перед тим, як сісти за стіл ти:
а) миєш руки; б) витираєш руки; в) миєш і витираєш руки.
2. В їдальню треба заходити:
а) спокійно; б) бігти; в) штовхатися.
3. В їдальні треба сидіти:
а) на місті, яке займеш; б)де заманеться;
в) на постійному місті.
4. За столом можна:
а) розмовляти; б) сидіти рівно і спокійно; в) сміятися.
5. Під час прийому їжі:
а) можна обговорити меню; б) можна кричати;
в) не розмовляти.
6. Коли ти їсиш, то:
а) не граєшся хлібом: б) розмовляєш; в) гойдаєшся на стільчику.
7. Після прийому їжі:
а) швиденько виходиш з їдальні; б) прибираєш посуд за собою; в) дякуєш кухарям.

 

Правила поведінки на перерві
Анкета
1. Під час перерви ти:
а) бігаєш; б) граєшся у спокійні ігри; в) кричиш.
2. В коридорі треба поводитись:
а) спокійно; б) можна бігати; в) можна штовхатися.
3. В класі можна:
а) кричати; б) штовхатися; в) гратися у спокійні ігри.
4. Під час перерв треба:
а) розмовляти спокійним голосом; б) кричати, щоб всі тебе почули.
5. Розташуй цифри у правильному порядку. На перерві:
- п’ю водичку, йду в їдальню (бібліотеку);
- йду в туалет (за потребою);
- готуюсь до уроку;
- граю в спокійні ігри.
6. На перерві:
а) можна кидатися різними предметами; б) можна поговорити з другом; в) можна пострибати на сходинках.

 

Правила поведінки на уроках фізкультури
Анкета

1. В спортивний зал треба йти:
а) в шерензі по одному; б) парами; в) всім гуртом.
2. На уроки фізкультури треба приходити:
а) у зручному одязі; б) у шкільній формі;
в) в спортивній формі.
2. На спортивні знаряддя:
а) можна залазити без дозволу вчителя;
б) можна залазити тільки з дозволу вчителя.
3. Під час уроку я:
а) чітко виконую всі команди вчителя; б) уважний;
в) не уважний.
4. Мені подобаються:
а) бігові вправи; б) зарядка; в) ігрові вправи.
5. Мені подобаються вправи:
а) з м’ячами; б) з обручами; в) з скакалкою.
6. Після уроку йду в клас:
а) в шерензі по одному; б) парами; в) всім гуртом.

 

Правила поведінки на уроках трудового навчання
Анкета

1. Роботу розпочинаю:
а) коли захочу; б) тільки з дозволу вчителя.
2. Використовувати інструменти можна:
а) як захочеться; б) лише за призначенням.
3. Під час роботи можна:
а) розмовляти; б) працювати спокійно; в) слухати спокійну музику.
4. Під час роботи потрібно:
а) бути уважним; б) давати поради сусіду; в) ходити по класу.
5. Моє робоче місце прибирає:
а) сусід по парті ; б) техпрацівниця; в) прибираю сам; г) прибирає вчителька, д) ніхто не прибирає.
6. З правилами користування робочими інструментами:
а) знайомить вчитель; б) знайомить сусід по парті; в) ніхто не знайомить.

Підручник - книга, що містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни відповідно до цілей навчання, встановлених програмою і вимогами дидактики. 

У підручнику втілюються важливі компоненти змісту освіти: знання про природу, суспільство, техніку, людину, способи діяльності, закони тощо. Окрім того, він містить завдання, вказівки і методичні рекомендації.

Сучасний підручник виконує освітню, розвивальну, виховну і дослідницьку функції. Освітня функція підручника полягає в забезпечені процесу засвоєння учнями певного обсягу систематизованих знань відповідно до сучасного рівня розвитку конкретної науки, формуванні в учнів пізнавальних умінь і навичок.

 

Як берегти книгу

1. Не можна брати книгу брудними руками. Коли сідаєте читати, погляньте на свої руки, чи чисті вони? Подивіться на стіл - чистий він, сухий?

2. Дехто перед тим, як перегорнути сторінку, обов'язково лизне палець. Робити так не слід, бо від цього псуються сторінки, забруднюються аркуші. Брати в руки книгу неприємно і небезпечно. Отож, потрібно думати не лише про здоров'я книги, але й про своє власне.

3. Перегортати сторінки можна лише за верхній куточок. Якщо перегортати за нижній, то швидко зітруться цифри, які позначають номери сторінок.

4. Класти в книгу олівець чи ручку теж не треба. Від цього псується обкладинка. Краще користуватися закладкою.

5. Носити книги бажано в папці.

6. Дехто з вас читає книгу під час їди. Оце вже зовсім неприпустимо. Обов'язково залишити пляму, зіпсуєте книгу.

Запам'ятайте, будь ласка:

1. Сидіти потрібно лише прямо, не горбитися, бо виростите сутулими. Це негарно і погано для здоров'я. Лежачи теж не читайте, бо від цього псується зір.

2. Книга повинна бути добре освітленою. Потрібно, щоб світло падало зверху або з лівої сторони. При слабкому освітленні ваші очі швидко втомлюються. Не забувайте, що їм потрібно давати перепочити.

3. Дуже важливо тримати книгу на відстані не менше 30см від очей. Варто відміряти лінійкою 30см і запам'ятати цю відстань. Якщо ви будете стежити за цим, згодом це стане звичкою.
 

Дотримуючись цих простих правил, ви значно продовжите життя вашому найкращому другові - книзі, і зовсім не нашкодите своєму здоров'ю.


Як продовжити життя книжки якщо книжка впала у воду

Швидше поставте мокру книгу у сухому, теплому приміщенні, що добре провітрюється.
Склеєні аркуші, перш ніж розгорнути їх, обережно перегинайте то в один, то в другий бік. Якщо вони не розклеюються, потримайте над парою. Вологі аркуші перекладіть фільтрувальним або цигарковим папером і наступного дня праскою доведіть їх до повного висихання.


Якщо забруднилась обкладинка

Ледеринову обкладинку книжки можна протерти вологим ватним тампоном, змоченим у розчині прального порошку.
Коленкорову обкладинку протирають чорнильною гумкою.
Паперову обкладинку не слід чіпати. Вона боїться чищення. Краще її обклеїти новою гарною обгорткою.


Якщо забруднилися сторінки

Сліди від пальців чи олівця витирають м'якою гумкою. Чорнильні плями найкраще виводити лимонною кислотою. Якщо плями не зникають, то застосовують щавлеву кислоту, розбавлену одеколоном: одна частина кислоти на чотири одеколону.


Сторінки зім'ялися

Зім'яту сторінку книжки кладуть між чистими аркушами і прогладжують сторінки, інакше вони стануть ламкими.


Сторінки порвалися

Надірвану сторінку підклеюють так:
намазану клеєм смужку цигаркового паперу кладуть під надрив, загинають по краю книжкової сторінки, наклеюють на сторінку; пошарпаний край сторінки обклеюють папером схожого кольору.